Захворювання щитоподібної залози — гіпотиреоз, гіпертиреоз, вузли, автоімунний тиреоїдит і рак — належать до найпоширеніших ендокринних хвороб. Розповідаємо, якими симптомами вони проявляються, які аналізи потрібні та як їх лікують: препаратами, радіоактивним йодом або операцією.
За що відповідає щитоподібна залоза
Щитоподібна залоза — невеликий орган на передній поверхні шиї. Вона поглинає йод і виробляє гормони тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3), які регулюють обмін речовин, роботу серця, температуру тіла, ріст і розвиток. Роботою залози керує гіпофіз за допомогою тиреотропного гормону (ТТГ). Коли гормонів забагато, розвивається гіпертиреоз (тиреотоксикоз), коли замало — гіпотиреоз. Частина хвороб, наприклад вузли, перебігає без зміни рівня гормонів.
Види захворювань щитоподібної залози
Гіпотиреоз і автоімунний тиреоїдит Хашимото
Найчастіша причина гіпотиреозу — автоімунний тиреоїдит, за якого імунна система поступово пошкоджує тканину залози. Симптоми наростають повільно: втома, сонливість, мерзлякуватість, сухість шкіри, випадіння волосся, набряки, збільшення ваги, сповільнений пульс, закрепи, зниження пам’яті. Тяжку форму гіпотиреозу називають мікседемою. Вроджений гіпотиреоз у немовлят без лікування спричиняє затримку росту й розвитку, тому його виявляють скринінгом одразу після народження.
Гіпертиреоз і хвороба Грейвса
Дифузний токсичний зоб (хвороба Грейвса, або базедова хвороба) — автоімунне захворювання, за якого залоза виробляє надлишок гормонів. Типові ознаки: серцебиття й аритмія, схуднення за доброго апетиту, пітливість, тремтіння рук, дратівливість, безсоння, збільшення залози, а в частини пацієнтів — витрішкуватість (ендокринна офтальмопатія). Гіпертиреоз також спричиняють вузли, що самостійно виробляють гормони.
Вузли й аденома щитоподібної залози
Вузли знаходять у значної частини дорослих, і переважна більшість із них доброякісні. Вони можуть не давати жодних симптомів або, якщо великі, викликати відчуття тиску в шиї, утруднення ковтання. Завдання лікаря — з’ясувати, чи не є вузол злоякісним і чи не виробляє він зайві гормони.
Рак щитоподібної залози
Розрізняють папілярний, фолікулярний, медулярний та анапластичний рак. Папілярний і фолікулярний ростуть повільно й добре піддаються лікуванню; анапластичний трапляється рідко, але перебігає агресивно. На ранній стадії хвороба зазвичай не дає симптомів — її знаходять як вузол на УЗД. Докладніше — у статті «Рак щитоподібної залози: симптоми, стадії, лікування та прогноз».
Діагностика
- Аналіз крові на ТТГ — перший і головний тест; за потреби додають вільний Т4 і Т3.
- Антитіла до тиреопероксидази (анти-ТПО) та до рецепторів ТТГ — щоб підтвердити автоімунну природу хвороби.
- УЗД щитоподібної залози — оцінює розмір, структуру та вузли.
- Тонкоголкова біопсія підозрілих вузлів під контролем УЗД.
- Сцинтиграфія — показує, чи виробляє вузол гормони.
- Кальцитонін, КТ або МРТ — за підозри на рак або при великому зобі, що йде за грудину.
Лікування захворювань щитоподібної залози
Замісна терапія
При гіпотиреозі призначають левотироксин — синтетичний аналог власного гормону. Дозу підбирають за рівнем ТТГ і періодично контролюють; за правильної дози людина живе звичним життям.
Тиреостатики
При гіпертиреозі лікування зазвичай починають із препаратів, що пригнічують вироблення гормонів (тіамазол). Курс триває 12–18 місяців; у частини пацієнтів після нього настає стійка ремісія.
Радіойодтерапія
Пацієнт приймає капсулу з радіоактивним йодом (I-131), який накопичується в клітинах залози й руйнує їх. Метод застосовують при хворобі Грейвса, токсичних вузлах, а також після операції з приводу раку — щоб знищити залишки тканини залози та метастази.
Операція
Часткове або повне видалення залози (тиреоїдектомію) виконують при раку, великому зобі, що стискає трахею, підозрілих вузлах і тяжкому гіпертиреозі, який не піддається іншим методам. У досвідчених центрах операцію роблять із нейромоніторингом зворотних гортанних нервів, щоб зберегти голос, а в окремих випадках — ендоскопічно, без рубця на шиї. Доброякісні вузли дедалі частіше лікують без операції — радіочастотною абляцією.
Де лікують щитоподібну залозу за кордоном
Діагностику, радіойодтерапію та операції на щитоподібній залозі виконують клініки Туреччини, Німеччини, Іспанії, Ізраїлю, Австрії та Південної Кореї. Порівняйте їх у розділах ендокринологія, хірургія та онкологія.
Поширені запитання
Який аналіз здати, щоб перевірити щитоподібну залозу?
Почніть з аналізу крові на ТТГ. Якщо він у нормі, порушення функції залози малоймовірне.
Чи небезпечні вузли щитоподібної залози?
Більшість вузлів доброякісні й потребують лише спостереження. Підозрілі за даними УЗД вузли перевіряють біопсією.
Чи можна жити без щитоподібної залози?
Так. Після видалення залози пацієнт щодня приймає левотироксин, і за правильно підібраної дози якість життя не страждає.
Чи безпечна радіойодтерапія?
Метод застосовують десятки років. Його не призначають під час вагітності та годування грудьми; після лікування хвороби Грейвса часто розвивається гіпотиреоз, який компенсують левотироксином.
Потрібна консультація ендокринолога чи хірурга або друга думка щодо вузла? Залиште заявку — координатори Clinics Direct безкоштовно підберуть клініку й дізнаються вартість обстеження та лікування.
