Синдром зап’ясткового (карпального) каналу — стиснення серединного нерва в каналі зап'ястка. Воно може виникнути:
- ізольовано, іноді у зв’язку із силовим або повторюваним навантаженням на кисть;
- при захворюваннях, що роблять нерви чутливішими до стискання (наприклад, діабет);
- при стисканні нерва гіпертрофованими тканинами в каналі.
Не кожне оніміння чи біль у кисті означає цей синдром: інші нерви, шийний відділ або суглоби можуть потребувати іншої допомоги. Враховують уражені пальці, тривалість, порушення сну та втрату сили. Для профільної думки надайте всі попередні обстеження й дані ортезів, ін’єкцій або операцій. Метод обирають за тяжкістю та ушкодженням нерва, а не лише за скаргами. Постійне оніміння чи наростання слабкості потребують своєчасного місцевого огляду, а не очікування поїздки. Зазначте, що посилює симптоми та як вони впливають на повсякденні справи.
Симптоми
- біль у кисті або передпліччі, особливо вночі або під час навантаження;
- слабкість і зменшення м'язів біля великого пальця;
- оніміння великого, вказівного та середнього пальців;
- поколювання при постукуванні під час огляду зап’ястка (симптом Тінеля), яке саме по собі не підтверджує діагноз;
- часто уражені обидві руки.
Діагностика та лікування за кордоном
- Діагностика — огляд невролога; дослідження нервової провідності, іноді з електроміографією, або УЗД призначають за потреби уточнення діагнозу чи ушкодження нерва.
- Консервативне лікування — нічний ортез, зміна навантаження й ін’єкції кортикостероїдів за показаннями, особливо при легших симптомах. Ін’єкція може тимчасово допомагати, але стійка користь не встановлена.
- Декомпресія зап’ясткового каналу — відкрита або ендоскопічна операція, зазвичай амбулаторно під місцевою анестезією.
Що впливає на рекомендацію?
Структурована клінічна оцінка може підтвердити типовий синдром без обов’язкових досліджень нервів чи візуалізації кожному. МРТ не є рутинним тестом. Слабкість, атрофія м’язів або постійна втрата чутливості потребують повторної оцінки; ін’єкції та вправи не повинні її відкладати.
Декомпресію розглядають при тяжкому перебігу, значущому ушкодженні нерва або недостатньому ефекті відповідного консервативного лікування. Розсікають зв’язку, що утворює дах каналу. Міні-відкритий та ендоскопічний методи мають подібні довгострокові результати за оцінками пацієнтів. Вибір враховує обставини й підхід хірурга.
Обговоріть інфекцію, дискомфорт у рубці, неповне вивільнення, ушкодження нерва чи судин. Тривале тяжке ушкодження може не відновитися повністю. Повернення до роботи залежить від загоєння, функції та навантаження; єдиного строку немає. Післяопераційна терапія під наглядом потрібна не всім, але окремі труднощі потребують підтримки.
Підготовка до допомоги
Уточніть підставу рекомендації та користь додаткових тестів. До поїздки погодьте ліки, догляд за раною, активність і місцевий контроль. Кошторис має розділяти консультацію, дослідження, втручання та огляди. Окремо з’ясуйте, хто оцінюватиме відновлення чутливості та сили після повернення додому. Попросіть письмовий план і пояснення ознак, з якими потрібно звертатися раніше.
Див. також хірургія кисті та розділ неврологія.
Надішліть запит з наявними результатами досліджень нервів, щоб обговорити з координаторами Clinics Direct думку спеціаліста й індивідуальний кошторис.
Поширені запитання
Кожне оніміння кисті означає цей синдром?
Ні. Огляд відрізняє інші причини.
Дослідження нервів потрібні всім?
Ні. Враховують клінічну картину й невизначеність діагнозу.
Ін’єкція усуває проблему назавжди?
Можливе тимчасове полегшення; стійка користь не встановлена.
Ендоскопічна операція завжди краща?
Ні. Довгострокові результати подібні до міні-відкритого методу.
